public

Loading...

Міфи та правда про новий мовний закон

published by Сергій Оснач

Want to create a visual like this?

Get Started
МІФИ ТА ПРАВДА
ПРО НОВИЙ 
МОВНИЙ ЗАКОН
або Чому законопроект 5670-д
є нагальним
1. Мовна ситуація поліпшується
і без нового мовного закону?
– вважають українську рідною
– говорять українською вдома
– говорять українською на роботі
   чи навчанні
Ситуація для української мови залишається несприятливою, допоки її частка в публічних практиках відстає від частки в приватному житті, а та, своєю чергою, відстає від частки громадян, що вважають українську рідною.
68%
50%
39%
За даними КМІС, травень 2017
Мовна ситуація у багатьох сферах 
не відповідає запитам суспільства
Водночас лише п'ятеро з десяти працівників кафе та ресторанів відповідають українською україномовним клієнтам, один з десяти – переходить на українську пізніше, а решта четверо взагалі не переходять на українську.
Запровадження україномовного обслуговування у торгівлі та сфері послуг на всій території України підтримують 54% опитаних, ще 16% – у переважно україномовних регіонах.
За даними КМІС та «Простору свободи», 2017
Торгівля та сфера послуг
54%
16%
32%
62%
Мова газет, виданих
в Україні
Мова книжок в інтернет-книгарнях
23%
69%
Вибір респондентів
щодо мови газет
Вибір респондентів щодо мови перекладу книжок
28%
28%
Перевагу українському перекладові книжок віддають у півтора раза більше респондентів, ніж російському (28% проти 19%), а україномовним газетам – у три рази більше, ніж російськомовним (28% проти 11%). Натомість у продажу україномовних книжок утричі менше, ніж російськомовних, а газет – удвічі менше.
19%
11%
За даними КМІС, «Простору свободи» та дослідження Станіслава Свідлова, 2017
Книжки та друковані ЗМІ
75%
39%
Чинним законом декларується 75% української мови на телебаченні.
Через недосконалість законодавства реальна частка української мови на ТБ становить 39%. Решта – суто або переважно російськомовний контент.
За даними «Простору свободи», 2017
Телебачення
Невідповідність мовної ситуації запитам суспільства, порушення прав громадян на інформацію та обслуговування українською мовою спостерігається й у багатьох інших сферах. Законопроект 5670-д передбачає внормування застосування державної мови у понад 30 сферах, зокрема:
телебачення і 
радіомовлення
сфера культури (кіно, театр, музеї)
друковані ЗМІ, книгодрукування
охорона здоров'я
документи, що посвідчують особу
засідання, заходи,
зустрічі
робоче спілкування в органах влади
діловодство та документообіг
освіта та наука
судочинство
армія, органи правопорядку
електронні інформаційні системи
обслуговування споживачів
транспорт
спорт
пошта і телекомунікації
географічні назви
міжнародні договори
реклама, загальна інформація
перетин кордону
2. Ухвалення нового мовного закону змобілізує електорат
антиукраїнських сил?
1%
У 2016-17 роках в Україні ухвалено кілька галузевих законодавчих змін на підтримку української мови. Антиукраїнські сили в Україні, за активної підтримки російських і власних ЗМІ, намагалися використати це для мобілізації свого електорату. 
Однак, дослідження КМІС, Соціологічної групи «Рейтинг» та GfK Ukraine за цей період показують, що проблема статусу російської мови турбує лише 1% респондентів – менше, ніж будь-яка інша, внесена до анкети. Зокрема, згідно з опитуванням КМІС від травня 2017 року, навіть у східних областях ця частка не перевищує 3%.
Водночас переважна більшість громадян уважає, що держава має підтримувати насамперед українську мову:
На Вашу думку, яку мову держава має підтримувати насамперед?
Українську
Найпоширенішу в даному регіоні
Російську
64%
Усі мови однаковою мірою
19%
10%
2%
Думка про необхідність підтримки державою насамперед української мови переважає і на сході та півдні (35% та 38% відповідно). Позицію про однакову підтримку всіх мов там поділяють 32% та 29% відповідно.
За даними КМІС, травень 2017
На Вашу думку, державна політика в мовній сфері має в першу чергу…
Забезпечити реалізацію прав національних меншин у мовній сфері
Вирішити питання статусу російської мови
Сприяти поширенню української мови в усіх сферах життя
61%
На сході та півдні підтримка підвищення статусу російської мови лише трохи сильніша, ніж підтримка поширення української (42% проти 32%). Навіть серед тих респондентів, які самі спілкуються переважно російською мовою, 24% вважають, що держава має насамперед підтримувати українську.
За даними КМІС, травень 2017
20%
По всій Україні суттєво переважає думка, що першочерговим завданням державної мовної політики є сприяння поширенню української мови в усіх сферах життя:
12%
За даними КМІС, лютий 2017
Соціологічні дані свідчать про велику підтримку поширення української мови серед патріотичного електорату, зокрема серед прихильників наступних партій:
БПП
Батьківщина
Радикальна
партія
Самопоміч
Громадянська позиція
24%
53%
33%
35%
49%
55%
47%
33%
36%
35%
Чи згодні Ви, що держава повинна активно запроваджувати українську мову в усіх сферах життя?
Повністю згодні
Скоріше згодні
З огляду на наведені дані, додаткова мобілізація електорату антиукраїнських сил через ухвалення нового мовного закону виглядає малоймовірною. Натомість залякування майбутнім мовним законом дозволяє антиукраїнським силам тримати своїх прихильників у напрузі.
З другого боку, невирішеність мовного питання та значна підтримка української мови серед прихильників патріотичних сил з високою імовірністю призведуть до взаємопоборювання патріотичних сил під час виборчої кампанії – кожен намагатиметься довести свою більшу любов до мови й критикуватиме конкурентів. Таке взаємопоборювання між патріотичними силами ймовірно зменшить активність патріотичного електорату на виборах, що збільшує імовірність антиукраїнського реваншу.
3. Ліпше поступово змінювати мовне законодавство в окремих сферах, аніж одразу ухвалити новий мовний закон?
Зміни в окремих сферах не забезпечують комплексного ефекту, необхідного для повноцінного та всебічного відродження мови, дотримання прав україномовців та задоволення вимог проукраїнського електорату. 
Якщо впроваджувати зміни мовного законодавства по одній-дві на рік (як це відбувається нині), то для впровадження усього передбаченого законопроектом 5670-д комплексу заходів знадобиться більш як 30 років.
Час працює проти мови
Допоки українська мова залишається у несприятливому становищі, вона втрачає необхідний для свого відродження потенціал – не тільки демографічний, а й змінюється якісно, не розвиваючись і зникаючи з певних сфер ужитку.
Поступове впровадження змін дає можливість антиукраїнським силам довгі роки паразитувати на мовному питанні, щоразу використовючи кожну нову законодавчу зміну для чергової хвилі паніки серед своїх прихильників та інспірування в Україні штучного протистояння на мовному ґрунті.
Жоден галузевий закон не заповнить правового вакууму, що виник унаслідок скасування неконституційного закону Ківалова-Колесніченка.
Крім того, невирішеність мовного питання й недостатній ефект від змін в окремих сферах спонукають робити ці зміни більш радикальними, що знову ж таки дає антиукраїнським силам можливості для провокацій.
Зволікання з розв'язанням мовної проблеми псує імідж української держави, провокує розбрат і шкодить багатьом галузям економіки України.
Є імовірність поширення конфліктів на мовному ґрунті на всі неврегульовані сфери, яких зі скасуванням КК побільшало.
Громадяни втратили навіть той обмежений інструментарій захисту своїх прав на українську мову, який мали.
Можливі зловживання, пов'язані з запровадженням своїх мовних правил на місцях.